Виділення з піхви (вагінальні виділення). 50+ Важливих і корисних питань і відповідей.

 Розширена версія статті тільки у відео. 

На запитання читачок відповідає гінеколог Ткачук Тетяна Євгенівна, заслужений лікар України, кандидат медичних наук. Лікар вищої категорії. Член Європейської асоціації по менопаузі і репродуктивному здоров'ю жінки. Автор понад 100 наукових робіт, 11 патентів на винаходи у сфері діагностики і лікування «жіночих захворювань». 

Автор книг: "Актуальна гінекологія: від лікаря до пацієнта" та "Передракові захворювання вульви. Вульварні інтраепітеліальні неоплазії".

 

Виділення з піхви (вагінальні виділення) – природньо, чи патологічно, спостерігати, чи лікувати? Де межа між нормою та захворюванням?

Настрій, самопочуття, самооцінка жінки у великій мірі залежить від її здоров’я, в значній мірі негативний стан жінок обумовлений появою піхвових виділень та сполученим з ними не приємним запахом. Виділення з піхви (вагінальні виділення) – проблема, яка стосується багатьох жінок різного віку, немало  з них соромляться звернутися до лікаря-гінеколога, наполегливо миються та слухають поради подруг, але в такому випадку важливо своєчасно визначити причину піхвових виділень та цілеспрямовано пролікуватися. Наявність піхвових виділень – фізіологічна, тобто нормальна в кожної жінки, як утворення шлункового соку, сліз, слини.  Піхвові виділення складаються зі слизу, що продукується залозами каналу шийки матки, випоту рідкої частини крові, клітин покривного шару тканин каналу шийки матки та піхви, що постійно відмирають та потрапляють у просвіт піхви, мікрофлори, що населяє піхву (в нормі – молочнокислі бактерії – лактобактерії (95-98% всіх піхвових бактерій у нормі), палочки Дедерлейна; невелика кількість бактерій, грибів, мікоплазм, уреоплазм, гарнерел – сам факт їх вивлення не свідчить про наявність хвороби), слизу передпіхвових залоз. Згідно офіційної статистики до 40% жінок звертається до лікаря-гінеколога зі скаргами на білі виділення, жовті виділення, зеленуваті виділення, кров'янисті виділення, руді виділення, коричеві виділення з піхви. При подальшому обстеженні у 50% з них виявляють наявність інфікування, у 20% - кандидоз (молочницю), у 15% - трихомоніаз, у 15% - виявляють змішане інфікування. В той же час порушення співвідношення піхвових бактерій (дисбіоз) зустрічається у 25-30% практично здорових жінок та у 60-65% пацієнток з запальними процессами піхви, що звертаються за медичною допомогою. 

Ми не можемо висвітлити всі Ваші запитання, але відповідаємо на ті, що задаються найчастіше.

Чи можуть бути виділення з піхви (вагінальні виділення) у дівчини?

У дівчаток до початку періоду статевого дозрівання виділеннь з піхви бути не повинно. Це обумовлено особливостями будови статевих органів та відповідним гормональним співвідношенням в цьому віковому періоді. Наявність виділень з піхви у дівчинки молодше 10 років, свідчить про захворювання шлунково-кишкового, сечовивідного, або статевого шляхів. Приблизно за рік до початку першої менструації у дівчаток можуть з’явитися слизові білуваті, або жовтуваті піхвові виділення без запаху, або зі слабким кислуватим запахом, що обумовлено гормональною перебудовою дівочого організму та небхідно для зволоження стінок піхви та захисту від інфекцій. Такі виділення не повинні супроводжуватися дискомфортом, свербіжом, печією, болем. В любому іншому випадку потрібно звернутися до лікаря-гінеколога.

Маю постійні виділення з піхви  і мушу користуватися щоденними прокладками, чи так завжди має бути?

Для нормальних піхвових виділень характерне циклічне змінювання їх, в залежності від фази менструального циклу. В першу половину циклу виділення невеликі (1-2мл на добу – діаметр плями на щоденній прокладці 2-3 см), водянисті, або слизові виділення, однорідні, або у вигляді грудочок, безбарвні, або білуваті, або ледь жовтуваті. В період овуляції (середина циклу) кількість виділень збільшується до 4 мл (розмір плями до 5см) – слизові, тягучі, жовтуваті. Потім виділення дещо зменшуються і стають кремоподібними, а перед менструацією їх кількість знову збільшується. В той же час існує багато факторів, які змінюють характер піхвових виділень – початок статевого життя, зміна статевого партнера, вагітність, статевий акт, зміна засобів інтимної гігієни, зміна якості нижньої білизни.

Чи можуть бути жовтуваті піхвові виділення в нормі?

Жовтуваті піхвові виділення можуть бути в нормі, але однорідні, або маленькими грудочками, не супроводжуватися печією, свербінням, болями при статевому акті та сечовипусканні, без запаху, або з легким кислуватим запахом. Якщо жовті піхвові виділенні значні, рідкі, або з великими грудками, інтенсивно жовті, це може бути ознаками запального процесу, ерозії, дисплазії і, навіть, за рахунок домішків крові з даних патологічних процесів до піхвових виділень.

Які причини піхвових виділень можуть бути?

Причин існує чимало і точно визначити ту, що є в даному конкретному випадку може лише лікар-гінеколог. Разом з тим це можуть бути: хімічні речовини, що застосовуються для гігієни, запобігання, або лікування інфекції, патологія шийки матки (запалення, ерозія, поліп, дисплазія), опущення статевих органів, інородці тіла в піхві (засоби попередження вагітності, тампон, тощо), вагітність, інфекція. Інфекції - найчастіша причина піхвових виділень, які відрізняються в залежності від інфекційного чинника, що її викликав: при наявності дріжжових грибів – густі білі, або жовтуваті, при трихомоніазі – гнійні виділення, що піняться, при надмірному розвитку гарднерел – сіруваті водянисті виділення, з рибним запахом, при гонореї – жовті, або зелені виділення, при неспецифічному запаленні піхви – рідкі, водянисті, іноді, густі, гнійні та зловонні виділення. Часто піхвові виділення зумовлені дією кількох інфекційних складових, тому діагностика та лікування клопітке та тривале.

В чому полягає діагностика причини піхвових виділень?

Діагностика передбачає передусім розмову з лікарем де виясняють як давно існують піхвові виділення, які вони – кількість, колір, запах, чиє біль при сечовипусканні, статевому акті, чи передував виділенням статевий акт, зміна статевого партнера, чи мала і яке попереднє лікування: огляд гінеколога з  мікроскопічним дослідженням шийки матки та зовнішніх статевих органів, дослідження внутрішніх жіночих органів (від якості взяття матеріалу для дослідження залежить якість проведення дослідження), лабораторне дослідження виділень для визначення статевих інфекцій, аналізи крові. 

Чи можливе запобігання піхвовим виділенням?

Індивідуальні рекомендації надасть Ваш лікар-гінеколог, але всім раджу регулярно здійснювати гігієну статевих органів, по можливості відмовитися від використання парфумованих та дезинфікуючих засобів гігієни, не носити тісну нижню білизну. На стан нормального піхвового вмісту впливають хронічні захворювання та запальні процеси статевих органів та  шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи, зниження захисних сил організму, недотримання гігієни статевими партнерами, пологи, викидні, часта зміна статевих партнерів, “незахищений” секс, гормональні порушення, нездоровий спосіб життя, неправильне харчування, безсистемне вживання антибіотиків. При появі незвичайних піхвових виділень слід проконсультуватися з лікарем-гінекологом.  

Статевим життям не живу, критичних днів не маю, але періодично турбують піхвові виділення?

Кількість виділень в менопаузі прогресивно зменшується, але не має бути щонайменших проявів дискомфорту, болі, свербіння, печії. В такому випадку необхідна консультація лікаря-гінеколога з мікроскопічним дослідженням шийки матки та цитологічним і мікробіологічним дослідженнями, для визначення причини появи виділень та призначення правильного лікування..

Постійно сама лікую молочницю, бо вже знаю як, проте дуже часто повторюється, чи можна повністю вилікувати?

Чомусь багато жінок самі собі встановлюють діагноз – молочниця і самі лікуються, як правило, без ефекту. Насправді молочниця зустрічається значно рідше, ніж вважають жінки, порушення співвідношення бактеріальних складників (дисбіоз) піхвових виділень веде до виникнення печії, свербіння, болю та появи значних мутних жовтих, білих, сірих, або і зелених виділень. Самолікування поглиблює патологічні зрушення у жіночому організмі, а відсутність своєчасного правильного лікування в такому випадку може привести до підвищення зараження статевими інфекціями, непліддю, підвищенню кількості ускладнень після гінекологічних операцій, ендометриту, позаматковій вагітності, викидням та ускладненням наступних вагітностей.

Чи можуть бути рожеві виділення при запаленні піхви?

Рожеві, коричневі, темні виділення, бурі, гнійні, жовті, водянисті виділення можуть бути при запаленні піхви, шийки матки, порожнини матки та маткових труб і яєчників, але тільки при гінекологічному огляді можна визначити джерело піхвових виділень. Потрібно зауважити, що найчастіше піхвові виділення з домішками крові (інтенсивно жовті, рожеві, бурі, коричневі, червоні) бувають при патології шийки матки – ерозіях, поліпах, дисплазіях, і потребують гінекологічного, кольпоскопічного, цитологічного, гістологічного дослідження, а також визначення наявності вірусного інфікування вірусом папіломи людини. 

Яке лікування піхвових виділень?

Лікування індивідуалізоване спрямоване на ліквідацію піхвових виділень, дискомфорту, свербіння, неприємного запаху та сухості слизової піхви та зовнішніх статевих органів і  залежить від виявленої причини виникнення піхвових виділень, але лікування повинно закінчуватися відновленням та підтримуванням правильної піхвової мікрофлори, відновленням кислотності піхвового середовища що сприяє відсутності рецидивів хвороби.

Часто жінка звикає до існуючих в неї піхвових виділень, що змінюються поступово і не може їх критично оцінити, не вважає їх патологічними. Визначити межу між нормальними піхвовими виділеннями та патологічними, які потребують негайного лікування і можуть бути ознаками небезпечних для здоров’я та, навіть, життя, хвороб не просто, тому піхвові виділення у великій кількості, неприємний запах та неприродній колір (жовті, зелені, бурі, коричневі, червоні), особливо, що супроводжуються  свербінням, печією, дискомфортом, болем, виразками на стінках піхви та зовнішніх статевих органів, болем, чи дискомфортом під час статевого акту, болем, чи печією при сечовипусканні потребує звернення до лікаря-гінеколога, який після до обстеження, виявить причину та призначить правильне лікування.