Міома матки (фіброма, лейоміома, фіброміома). 50+ Важливих і корисних питань і відповідей.
Розширена версія статті тільки у відео.
Автор книг: "Актуальна гінекологія: від лікаря до пацієнта" та "Передракові захворювання вульви. Вульварні інтраепітеліальні неоплазії".
Згідно зі світовою статистикою від міоми матки страждає від 20 до 70 відсотків жінок. Це одне з найбільш розповсюджених доброякісних новоутворень, яке, за оцінками експертів, найчастіше стає причиною видалення матки.
У мене під час огляду виявили міому матки. Кажуть, що це — не злоякісна пухлина, тому боятися нема чого. На операцію я не погоджуюся. Коли в нас болить голова, її ж не відтинають. А ви як вважаєте?
Боятися, справді, не слід, але й легковажити я б не радила. Потрібно разом зі своїм лікарем–гінекологом розробити стратегію лікування, щоб запобігти серйозним ускладненням. Адже міома з часом може проявлятися матковими кровотечами, анеміями, болем внизу живота, проблемами з сечовипусканням та випорожненням кишківника. Ще одна велика загроза для молодих жінок — непліддя. Тому важливо правильно визначити програму подальших дій. Сучасні малоінвазивні технології — емболізація маткових судин, ультразвукове видалення міоматозних вузлів, застосування лапароскопічних методів, можливість вивчити зміни гормонального стану пацієнтки і врахувати це при призначенні медикаментозної терапії — дають змогу відновити якість життя жінки, зберегти її здоров’я, а молодим — і шанс стати мамою.
Багато хто з жінок, аби не допустити переродження міоми в ракове захворювання, зважується на видалення матки. Як ви оцінюєте таку радикальну тактику захисту?
На жаль, вона у нас досі дуже поширена. Кількість органозберігаючих операцій при міомі не перевищує 10 відсотків серед усіх оперативних втручань з приводу цієї патології. Але, на мою думку, оптимальним рішенням є застосування «ощадних» методик лікування, і не тільки оперативних. Так, при великих розмірах міоми або множинних ураженнях у жінок старшого віку може бути виправдана радикальна операція. Але коли йдеться про пацієнток репродуктивного віку, то тут на першому місці мають бути органозберігаючі хірургічні методики. Наприклад, консервативна міомектомія (видалення тільки міоматозних вузлів) із подальшим медикаментозним лікуванням. Це дає змогу вирішити дві проблеми — позбавити жінку міоми та її клінічних проявів і зберегти репродуктивну функцію. Тобто, важливо не тільки боротися з хворобою, а й дбати про те, щоб пацієнтки були щасливі у подружньому житті, могли народжувати дітей.
Чи можливе лікування міоми без операції? Чи є препарати, які запобігають появі нових вузлів, їхньому росту?
У кожному конкретному випадку потрібен індивідуальний підхід. Але сучасне медикаментозне лікування все частіше, при правильному застосуванні, дає змогу уникнути оперативного втручання.
Маю міому матки та мастопатію, лікуюся, а проблеми дедалі поглиблюються. Що робити?
З міомою живе до 70 — 72 відсотків жінок, а з доброякісними захворюваннями молочних залоз — 70 відсотків. Вочевидь, це свідчить про високу поєднаність цих хвороб. Міома матки, як гормоносекретуюча доброякісна пухлина, провокує виникнення ущільнень у молочних залозах. Тому при поєднанні патологій особливо важлива терапія, яка допомагає уникнути різких змін гормонального фону, гармонізує рівень гормонів, що гальмує або навіть зупиняє ріст міоматозних вузлів і одночасно позитивно впливає на стан молочних залоз. Кожна жінка з міомою матки, гіперплазією ендометрію та ендометріозом має у 5 разів вищий ризик виникнення дисгормональних захворювань молочних залоз. Тому після лікування основного захворювання вкрай важлива медикаментозна реабілітація. За її відсутності імовірність рецидивів сягає 55 відсотків.
Мої мама та бабуся мали міому матки, я — наразі здорова, але потерпаю, чи не успадкувала схильність до цієї хвороби. Як їй можна запобігти?
По–перше, потрібно уникати абортів, вчасно та якісно лікувати запальні захворювання жіночої статевої сфери. По–друге, дівчаткам–підліткам, молодим жінкам необхідно регулярно консультуватися з лікарем, який допоможе вирішити питання контрацепції, підготує організм до вагітності. Дуже важливо мінімізувати травми при пологах. Також доведено, що виключення тривалих періодів природних менструальних циклів позитивно впливає на регуляцію фізіологічних процесів у статевій системі та запобігає міомі.
Чи можна сподіватися, що міома матки зникне сама по собі, і треба тільки спостерігати за тим, наскільки швидко вона росте?
Згідно із загальносвітовою практикою, всі міоми матки підлягають лікуванню. Лише спостереженням не обійтися — це неприпустимо. При виборі методу лікування має значення розмір, кількість, розташування міоматозних вузлів, вік жінки, бажання зберегти дітородну функцію тощо. Лікар акушер–гінеколог обирає методи дообстеження, які дають змогу врахувати всі клінічні дані, розглядає і добирає компоненти того чи іншого методу лікування, щоб забезпечити належну якість життя жінки.
