«Думала, саме пройде, загоїться…»



На запитання читачок відповідає гінеколог Ткачук Тетяна Євгенівназаслужений лікар України, кандидат медичних наук. Лікар вищої категорії. Член Європейської асоціації по менопаузі і репродуктивному здоров'ю жінки. Автор понад 100 наукових робіт, 11 патентів на винаходи у сфері діагностики і лікування «жіночих захворювань»
Автор книг: "Актуальна гінекологія: від лікаря до пацієнта та "Передракові захворювання вульви. Вульварні інтраепітеліальні неоплазії".

     
Дуже допікає свербіж у сороміцькому місці. Кажуть, що у літніх таке буває. Може, якусь мазь можна купити?
Вам конче необхідно прийти на обстеження до лікаря. Адже захворювання зовнішніх статевих органів, якщо їх вчасно не виявити, можуть призвести до біди. Жінки терплять дискомфорт — свеpбіння в ділянці зовнішніх статевих оpганів, яке підсилюється пеpеважно вночі, пpи пеpегpіванні та фізичному навантаженні. Їх турбує поколювання, відчуття стягування, біль, поpушення статевого життя та сечовипускання. Вони ігнорують наявність пухирчиків, виразочок та маленьких м’якеньких бородавчастих пухлинок із водянистими виділеннями, мовляв, саме загоїться, пройде. А тим часом на тлі таких захворювань жіночих зовнішніх статевих органів, за відсутності відповідного лікування, виникають злоякісні пухлини.
    
Тетяно Євгенівно, скажіть, якщо маленька ранка на дуже делікатній ділянці тіла не гоїться більш як місяць, то можна підозрювати онкозахворювання?
На жаль, до 75 — 80 відсотків випадків злоякісних новоутворень жіночих зовнішніх статевих органів виявляють у занедбаних (ІІІ–ІV) стадіях. За даними Міжнародної федерації акушерів і гінекологів, 5–річне виживання хворих на рак вульви становить лише 45 — 48 відсотків. При цьому візуальна карцинома, якою є рак жіночих зовнішніх статевих органів, може бути своєчасно діагностована у доклінічній стадії, що дає можливість вилікувати майже всіх недужих. Злоякісні новоутворення жіночих зовнішніх статевих органів переважно розвиваються поступово, більшість з них проходить стадії фонових захворювань — і лише через 10 — 15 років, за відсутності лікування, маємо справу з раком.
   
 Чи болючі дослідження, необхідні для встановлення діагнозу?
 Найважливіший метод обстеження — вульвоскопія — абсолютно безболісна процедура. Проводять її за допомогою кольпоскопа — оптичного приладу, який дає збільшення у 10 — 30 разів. Вульвоскопія використовується і для взяття матеріалу для цитологічного та гістологічного досліджень. Прицільна біопсія обов’язково знеболюється, це взяття шматочка шкірно–слизових покривів вульви (кілька міліметрів) для гістологічного дослідження, що дасть можливість поставити остаточний діагноз.
     
Моя мама мала карциному, чи це означає, що і я можу занедужати?
Найчастіше згадані захворювання виникають у жінок так званої групи підвищеного pизику: зі склеротичним лишаєм і плоскоклітинною гіперплазією, вірусним інфікуванням, пеpенесеними закpитими чеpепно-мозковими тpавмами, нейpоінфекцією (інсультами, поpушеннями мозкового кpовообігу), патологією щитовидної залози та печінки, гіпофункцією або відсутністю яєчників. Спадково недуга не передається, але своєчасна корекція виявленої патології вкрай важлива. Тому не можна ігнорувати появу на зовнішніх статевих органах почервоніння, виразок, білих, сіруватих або жовтуватих плям, пухирчиків з водянистим або іншим вмістом, новоутворень (пухлин) тощо.
    
Ця тема стосується тільки літніх?
Стосується усіх представниць прекрасної статі від дитячого до старечого віку, але переважно жінок 41—75 років. В останні десять років все частіше звертаються до лікарів і 20—30-річні хворі, що пов’язано зі зростанням кількості інфікованих вірусами пацієнток, зниженням захисних сил організму. Недуга може виникнути самостійно, а може поєднуватися з іншими гінекологічними та соматичними захворюваннями. Відповідно обстеження і лікування повинно бути комплексним.